інкрустація

(лат. — накладна робота)

Орнаментальна прикраса або тематична композиція, виконана з кількох матеріалів (дерева, каменя кераміки, металу), які врізані частками в поверхню, від котрої та один від одного відзначаються коштовністю, кольором або фактурою (порівн. інтарсія, маркетрі, паркетрі). Сполучення різних матеріалів для декорування меблів, стін споруд використовувалось з давніх-давен. В Стародавніх Єгипті й Дворіччі І. застосовувалась при виконанні меблів, облицюванні стін, у Греції — підлог, Римі бетонні стіни покривались плитами різнокольорового мармуру. Візантійські майстри вживали поливну кераміку й мармур, венеціанські — сполучали мозаїку з розписами. Особливого розвитку І. набула в мистецтві й архітектурі арабських країн, Іспанії, країнах Латинської Америки. Певні особливості сполучення різних матеріалів мало в стилі ренесансу та пізніших стильових напрямках і течіях.